Календар оновлень:

Події міста:Сьогодні, 17:00
Полтавцям до відома:Сьогодні, 13:08
Документи:08.07.2022, 09:43
Заяви прес-служби:30.05.2022, 13:37
Відеоблог:09.04.2019, 16:04
 
Останнє оновлення: 12.08.2022, 17:00
ГородянамЦ Н А П Для юридичних осібДля бізнесу та інвестора For foreign visitorse-gov
Петиція Публічна інформація МістоМіська владаПодії міста Приймальня Всі розділи
Полтава

Офіційний сайт Полтавської міської ради
та виконавчого комітету

Полтава — перлина України,
її історична і духовна скарбниця —
місто, в якому хочеться жити.

ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ

29.04.2021, 08:22

Фото з мережі Інтернет

29 квітня 1918 року, через день після блокування роботи Центральної Ради на Хліборобському конгресі, що відбувся у Києві за участю 8 тисяч делегатів, гетьманом України був обраний генерал Павло Скоропадський, який став одноосібним главою Української Держави. Завдяки нейтральній позицій щодо гетьманців більшості партій та військових, переворот відбувся практично без пострілів і крові.

Зранку 29 квітня 1918 року деморалізована Центральна Рада ухвалила Конституцію Української Народної Республіки, а об 11-й годині у приміщенні цирку Крутикова (нині вул. Архітектора Городецького, 5) привітальною промовою селянина М.Коваленка з Полтавщини відкрився Всеукраїнський з'їзд хліборобів, скликаний Спілкою землевласників та Українською демократично-хліборобською партією Сергія Шемета, колишнього співслуживця Скоропадського. У його роботі взяло участь близько 8 тисяч делегатів, переважно селян, з яких уповноважених представників було 6432 особи, котрі, як зазначалось, представляли інтереси 7–8 млн селян-землевласників із 9 губерній України. Усі доповідачі критикували політику Центральної Ради та її уряду, а найбільше – земельний закон УНР, «котрий вніс на селі стільки руїни та анархії», й вимагали, щоб влада була «твердою та сильною, всі розпорядження уряду повинні відповідати інтересам народу, бо в іншому випадкові народ буде незадоволений».

Несподіванкою для багатьох делегатів стала пропозиція негайно обрати гетьмана України. Серед підтриманих з'їздом кандидатур були генерал Павло Скоропадський, член партії соціалістів-самостійників лікар з Одеси Іван Луценко та член Української народної громади наказний отаман Вільного козацтва Іван Полтавець-Остряниця. У перерві Скоропадського закликали негайно прибути на зібрання і він, дізнавшись про сприятливий перебіг подій, перед від'їздом віддав Охотницькому (добровольчому) полку наказ негайно розпочати захоплення головних державних установ у столиці. З'явившись на з'їзд близько 15-ї години у супроводі двох ад'ютантів, Скоропадський дочекався підрахунку голосів і на запрошення президії звернувся до зібрання з промовою: «Панове, дякую вам за те, що ви мені передаєте цю владу. Не для своєї користі беру я на себе тяготи тимчасової влади, одначе ви самі добре знаєте, що анархія всюди почала панувати і що тільки на вас, хлібороби, і на здравомислячі верстви ми будемо спиратися. Прошу Бога, щоб він дав нам силу та міцність врятувати Україну».

Тим часом до вечора підрозділи гетьманців перебирали контроль над адміністративними та урядовими установами, й арештовували членів уряду, більшість яких, правда, уже встигла сховатися. Німецькі війська при цьому зберігали нейтралітет і єдиний інцидент трапився при захопленні Педагогічного музею, де засідала УЦР, під час якого охоронці-січовики відкрили вогонь і вбили трьох старшин-гетьманців. Надалі переворот відбувався без жертв і до 2-ї години ночі 30 квітня було захоплено військове і міністерство внутрішніх справ УНР, Державний банк, після чого на бік заколотників перейшли начальник штабу Центральної Ради полковник Олександр Сливинський і кавалерійський відділ на чолі з полковником Миколою Аркасом.

За короткий період часу Павло Скоропадський, в руках якого була зосереджена вся верховна влада, зумів провести реформу адміністративно-територіального устрою, перевибори до місцевих органів самоврядування, провів кардинальну господарчу реформу. За гетьманату було запроваджено нову грошову одиницю (гривню), засновано низку українських банків, відремонтовано більшу частину залізничного полотна, реорганізовано і зміцнено флот, сформовано 60-тисячну регулярну армію, відкрито понад 150 українських гімназій, створено держуніверситети в Києві і Кам'янці-Подільському, засновано Державний архів, Національну галерею мистецтв, Український історичний музей, Український театр опери і балету, Українську національну бібліотеку, Українську Академію Наук. Гетьманат був визнаний рядом європейських держав, включаючи Російську Федерацію, до Української Держави було долучено території з етнічним українським населенням, що за попередні століття відійшли до Росії, Білорусії та Польщі.

Восени 1918 року зовнішньополітичні орієнтири Павла Скоропадського різко змінились: листопадові революції в Австро-Угорщині та Німеччині спричинили крах його політичних партнерів, що підірвало основу стабільності гетьманської влади, і 14 листопада Скоропадський під тиском Англії, Франції, США та Італії оголосив про намір утворити федерацію з майбутньою небільшовицькою Росією. Наступного дня Директорія — створений напередодні тимчасовий революційний орган Українського Національного Союзу партій широкого політичного спектру, — закликала до повстання проти Скоропадського, котре почалось 16 листопада виступом Січових стрільців у Білій Церкві.

Після ряду поразок урядових військ, втрати Харкова і Одеси, та початку облоги Києва, 14 грудня 1918 року Павло Скоропадський оголосив про зречення влади і виїхав з країни.


Інші новини за цей день:

Полтавський міський голова Олександр Мамай привітав вихованців будинку сімейного типу Мацицьких з Великодніми святами (відеоматеріали) —17:21
Багатодітну родину привітали з Великодніми святами —17:07
Рекомендації щодо дотримання карантинних вимог під час святкування Великодня —15:44
Із засідання Комітету з управління впровадженням Стратегії економічного розвитку міста Полтави —15:11
«Одне із місць, де перетнулися минуле та сьогодення» —15:06
Пам’ятка щодо дотримання заходів пожежної безпеки під час відвідування лісових масивів —12:00
Полтавський міський голова Олександр Мамай привітав вихованців будинку сімейного типу Мацицьких з Великодніми святами —11:39
«Писанка — це наш оберіг. Вона зачарувала мене на все життя…» —11:37
Відеомайстер-клас з приготування паски за старовинним рецептом —11:18
Наталія Гурницька. Мелодія життя —11:08
Практичне відпрацювання порядку дій та реагування у разі виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах, розташованих у межах території Полтавської міської територіальної громади —09:58
Інформація про поширення коронавірусу у Полтаві станом на 29 квітня —09:42

Журналістам до відома

30.05.2022, 13:37.  31. 05. 2022, 10: 00 - засідання позачергової п'ятнадцятої сесії Полтавської міської ради (у режимі відеоконференції). Більше інформації

18.02.2022, 14:28.  21. 02. 2022, 14: 00 - урочисті міські збори з нагоди відзначення Всесвітнього дня екскурсовода (прес-центр Полтавського художнього музею (галерея мистецтв) ім. М. Ярошенка, вул. Європейська, 5) Читати далі

14.02.2022, 14:51.  15. 02. 2022, 09: 00 - позачергова тринадцята сесія Полтавської міської ради (ПМР, кім. 222) Докладніше

14.02.2022, 11:58.  14. 02. 2022, 13. 30 - засідання постійної комісії з питань містобудування, архітектури, розвитку міського господарства, транспорту, розвитку підприємницької діяльності, розвитку міста, інвестицій, туризму (Полтавська міська рада, кім. 223). Докладніше

Інша інформація

 

До вашого відома

Ви можете отримувати оперативну інформацію з сайту Полтавської міської ради за допомогою RSS-каналу.

12.08.2022, 17:00