У Полтаві відкрили виставку колажів «Наш Неш»

24.08.2023, 14:46

Символічно, що в день Незалежності України, 24 серпня, у Полтаві відкрили виставку колажів «НАШ НЕШ». Головна ідея, втілена у експонатах виставки, – це своєрідний ефект циклічності, візуальні рими сьогоднішніх подій, які відбуваються на території України, з подіями понад вікової давнини. Автором колажів є українська візуальна поетеса, колажистка, публіцистка Олеся Геращенко (Шамбур).

Відкриття виставки відвідала секретар міської ради Катерина Ямщикова.

«Українці – унікальні, унікальні у всьому. Українське мистецтво завжди було, є і буде в темі. І це вражає. Полтава – духовна столиця України. Ми про це завжди говорили, і зараз ми маємо це показувати усіма своїми вчинками та діями. Це однозначно! Для мене це дуже символічно, що саме ця виставка у такому форматі відкрилась у Полтаві, у такому духовному сильному місці – Соборі», –  наголосила Катерина Ямщикова.

Колажі створено на основі картин вікової давнини, на яких зображено наслідки Першої світової війни, і сучасних фотографій, відзнятих у понівечених російськими військовими українських містах і селах.

Роботи британського воєнного художника Пола Неша виступають свідченням жахіть подій Першої світової війни. Полотно, яке стало одним із найбільш пізнаваним і визначним у цьому контексті, має назву «Ми створюємо новий світ» (1918). Пейзаж містить променювання блідого сонця над обезголовленими безжиттєвими деревами та деформованою землею, більш схожою на поверхню місяця. Контури, нанесені самою війною на поверхню землі, візуально меморалізують непоправні втрати, що вона спричинила. Тогочасна британська цензура забороняла зображувати загиблих людей. Пол Неш знайшов оригінальний вихід із ситуації – він малював загибель природи.

Автори фотографій – українські фотографи LIBKOS і Роман Поляков. У колажах використані фоторепортажі, зроблені навесні й улітку 2022 року у звільненій Чернігівській області, на Ізюмщині, Миколаївщині й Донбасі.

Авторка колажів Олеся Геращенко шукала образні «рими» з подіями сторічної давнини, зробивши візуальний простір своєрідним полем інтеграції, де речі зійшлись воєдино.