 |
|
Полтава — перлина України, її історична і духовна скарбниця – МІСТО, В ЯКОМУ ХОЧЕТЬСЯ ЖИТИ. Цей сайт є інформаційним інтернет-ресурсом міської Ради — органу місцевого самоврядування.
|
|
|
|
Концепція розвитку державного історико-культурного заповідника "Поле Полтавської битви" Для обговорення
1. Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» було створено згідно з Постановою ЦК Компартії України та Ради Міністрів РСР від 31.03.1981 р. № 153. Рішенням виконкому Полтавської обласної Ради народних депутатів від 15.09.1981 р. № 480 затверджено Положення про Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви», яке визначило межі (площа 771,5 га), основні завдання діяльності заповідника, його структуру й штат. Структура й штат заповідника були затверджені Міністерством культури УРСР 26.05.1982 р. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1761 Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, як заповідник національного значення.
2. На території сучасного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» впродовж XIV - XX століть відбулося ряд подій, які залишили значний слід у європейській історії: битва Великого Литовського князя Вітовта з монголо-татарами 1399 року, битва між законно обраним гетьманом України І. Виговським та полтавським полковником М. Пушкарем, який започаткував Руїну України (1658 р.), Полтавська битва 1709 р., операція «Френтік» (1944 р.). Також в охоронній зоні заповідника розташовано 4 старих поселення та понад 30 курганів скіфської доби.
3. На сьогодні Державний історико-культурний заповідник. «Поле Полтавської битви» став значним культурним, науково – методичним центром по вивченню історії України XIV - XVIII століть у контексті європейської історії. Заповідник входить до складу Міжнародної організації військово-історичних музеїв ІАМАМ під егідою ЮНЕСКО, включений до всесвітнього туристичного маршруту. З 1991 року працівники заповідника встановили тісні зв`язки з товариством військової історії при Шведській королівській військово-історичній бібліотеці (м. Стокгольм). За сприяння зазначеної організації заповідник мав змогу отримати речові експонати, карти, доступ до шведських архівних джерел, які розкрили нові сторінки Північної війни, Полтавської битви та українсько-шведських стосунків XVII - XVIII століть.
4. 1909 року відкрито перший музей Полтавської битви (музей Полтавської битви на Шведській могилі, припинив своє існування 1918 року); з 1950 року розпочав свою роботу Державний музей історії Полтавської битви, на базі якого 1981 року створено Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви».У фондах музею історії Полтавської битви зберігається понад 5 тисяч експонатів - прапори, зброя, колекція пам`ятних медалей, монет, унікальні історичні документи, твори живопису, графіки, скульптури, одяг та предмети І чверті XVIII століття.
Експозиція розміщена у 9-ти залах; 1994 року у музеї історії Полтавської битви відкрито нову зала «Козацька держава», експозиція якої розкриває основні етапи існування української козацької держави та її історичне значення; внесено значні зміни до експозиції існуючих восьми залів. Але через те, що впродовж десяти останніх років на реекспозицію музею історії Полтавської битви не виділялися кошти, в експозиції не знайшли наочного відображення важливі події історії України XVII -XVIII століть в контексті європейської взагалі та Північної війни і Полтавської битви зокрема. Тому необхідно внести доповнення до існуючого тематико-експозиційного плану (обґрунтування доповнення до існуючого тематико-експозиційного плану музею, ТЕП, екскурсію - розроблено).
На 800 гектарах території Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», крім музею, знаходяться: історичне поле Полтавської битви, обеліски (10 шт.) на місці земляних укріплень (редутів), Сампсоніївська церква, братська могила російських воїнів, пам`ятник шведам від росіян, пам`ятник шведам від співвітчизників, пам`ятник Петру І, пам`ятник на місці переправи російських військ через р. Ворсклу та кам`яна брила на місці командного пункту Петра І. Ряд пам`ятників, пов`язаних із Полтавською битвою, розташований за межами заповідника. (Значна частина вказаних пам`ятників потребує реставрації).
5. Упродовж 90-х років XX століття проведено сім скорочень штату заповідника (на сьогодні штат заповідника становить 22 чоловіки). Ліквідовано посади екскурсоводів, науковців, музейних служителів, технічного персоналу. Для повноцінного функціонування заповідника необхідно поновити штат до попередньої чисельності (54 чоловіка).
6. На території заповідника нині знаходяться 11 різних організацій, житловий масив, проходить автотраса, міська магістраль. Організації, кондитерська фабрика, здійснюють незаконне захоплення землі навіть у радіусі 50 м. від пам'ятників. Нагальною потребою є. визначення меж заповідника, проведення земле відведення, закріплення земель за заповідником та визначення доцільності розташування на його території ряду установ і організацій.
7. Необхідно вирішити питання надання статусу Національного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», у зв`язку з чим: - розробити положення про заповідник;
- включити до території заповідника територію Полтавської фортеці XVIII ст., територію розташування табору козацьких військ І. Мазепи;
- провести інвентаризацію об`єктів, комплексів, господарств, що знаходяться та території заповідника, разом з відповідними міністерствами, відомствами та Полтавською обласною державною адміністрацією і Полтавським міськвиконкомом вирішити в установленому порядку питання про передачу їх заповіднику та по можливості відселення з його території сторонніх організацій;
- затвердити перелік об`єктів культурної спадщини заповідника (ряд об`єктів розташовані за межами заповідника);
- здійснити меморіалізацію подій давніх битв, які відбулися на території заповідника;
- відновити втрачені об`єкти заповідника;
- провести комплексні археологічні дослідження території заповідника;
- установити пам`ятник Самійлу Величку - найвизначнішому літописцю козацької доби (с. Жуки Полтавського району) та Даніелу Крману - учаснику та свідку подій Полтавської битви;
- установити пам`ятник козакам-учасникам Полтавської битви;
- установити пам`ятники Карлу XII та І. Мазепі;
- установити вказівники на в`їздах на територію заповідника (по трасі Полтава-Диканька) та охоронні дошки на об`єктах Поля Полтавської битви;
- реставрувати приміщення першого музею Полтавської битви, щоб використовувати його для розширення експозиції і повного висвітлення подій, які відбулися на історичному Полі впродовж XIV - XX століть;
- провести капітальний ремонт існуючого будинку музею;
- установити сучасні засоби охоронно-пожежної сигналізації в музейній частині заповідника;
- створити туристичну інфраструктуру у вигляді мережі обслуговування на європейському рівні, будівництво кемпінгу з готелем, під`їздів до пам`ятників, майданчиків для паркування та обслуговування туристичного транспорту;
- створити координаційну раду по проведенню заходів по відзначенню 300 - річчя подій, які відбулися на Полі Полтавської битви, залучивши до співпраці Інститути Історії, Археології, Козацтва ПАН України, товариство охорони пам`яток історії та культури НАН України, посольства Швеції, Польщі, Росії, Данії;
- провести міжнародну наукову конференцію (липень 2009 року) за участю представників посольств іноземних держав: Швеції, Фінляндії, Польщі, Росії, Данії з виданням матеріалів конференції та наукового збірника з матеріалами останніх наукових розробок щодо подій Північної війни.
|
|
|
|
|
|
