Календар оновлень:

Події міста:05.06.2020, 16:10
Документи:05.06.2020, 00:00
Полтавцям до відома:04.06.2020, 13:36
Заяви прес-служби:12.03.2020, 11:59
Відеоблог:09.04.2019, 16:04
 
Останнє оновлення: 05.06.2020, 16:10
ГородянамЦ Н А ПЕкономіка та інвестиції Полтава туристична For the foreign visitorse-gov
Петиція Публічна інформація Документи Місто Міська влада Події міста Приймальня Всі розділи
Полтава

Офіційний сайт Полтавської міської ради
та виконавчого комітету

Полтава — перлина України,
її історична і духовна скарбниця —
місто, в якому хочеться жити.

Культурне життя міста під час окупації 1941-1943 рр. Музеї та пам’ятники

08.05.2020, 09:21

З наближенням фронту до міста Полтавський облвиконком прийняв рішення про евакуацію народногосподарського комплексу Полтавщини у віддалені від бойових дій райони Радянського Союзу, в т.ч. і цінностей Полтавського краєзнавчого музею.
У серпні- першій половині вересня 1941 р. роботи по евакуації уже йшли повним ходом. 8 вересня ряд експонатів із дорогоцінних металів передали на збереження до Полтавського держбанку. Близько трьох тисяч предметів на початок вересня евакуювали до Уфи та Тюмені. Очевидно, основна евакуація проводилася близько 13 вересня, оскільки саме цим числом датована розписка на передачу дзвону Кизикермен для вивозу його разом з обладнанням Полтавського паровозоремонтного заводу.
З Полтавського краєзнавчого музею більшовиками вивезено величезну кількість музейних експонатів. Але основна частина музейної колекції все ж таки залишилася в окупованій німцями Полтаві, а це понад 110 тисяч одиниць зберігання. Залишилася тут і більша частина музейних працівників. Очолив музейний колектив відомий український етнограф Кость Мощенко, який пропрацював директором увесь час окупації.
З перших днів окупації почалося пограбування Полтавського історико-краєзнавчого музею. Чиновники окупаційної адміністрації забирали до своїх кабінетів і квартир картини, меблі, посуд. До Німеччини вивезли матеріали археологічних розкопок, історичні реліквії, українські вишивки. Також в перші дні окупанти знищили експозицію радянського відділу. Разом з тим, за два роки окупації значна частина експонатів історико-краєзнавчого музею була розграбована німцями. Історичні реліквії українського народу, картини та меблі забирали до своїх службових кабінетів коменданти, гебітскомісари та інші службовці окупаційної адміністрації. Все, що німці брали з музею тимчасово, зникало назавжди. Серед осіб, причетних до пограбування музею, були генерали Ругштедт і Лонінг, полковник Вайкнехт, художник Шварцкопф, бургомістр Полтави П. Галанін та ін. Під час відступу з Полтави німці взагалі спалили приміщення музею.
Колектив Полтавського краєзнавчого музею, очолюваний К.Мощенком, в період окупації спрямовував свою діяльність у русло пропаганди української культури.
У середині листопада 1941 р. у музеї була готова експозиція українського церковного малярства, а наприкінці січня 1942 р. закінчується побудова українського етнографічного відділу, котрий мав відобразити побут і мистецтво Полтавщини в минулому.
Музей В.Г. Короленка забрав собі під житло полтавський гебітскомісар. З музею німці зняли меморіальну дошку, а бібліотеку та особисті речі письменника вивезли до краєзнавчого музею, але під час переїзду частина меблів і декілька картин зникли безслідно. У будинку-музеї В.Г. Короленка деякий час мешкав ґебітс-комісар Маттерн, який розпоряджався музейним майном як своєю власністю. Частину музейної колекції він просто роздарував своїм колегам. Перед відступом він власноруч повибивав шибки в будинку, а потім підпалив його і стояв 20 хвилин на вулиці, милуючись вогнем.
Напередодні війни Музей мистецтв у Полтаві належав до числа знаних в Україні. В ході Другої світової війни, влітку 1941 року, коли нацистські війська пішли по Україні, техпрацівник Маркіян Браїлко шосту частину експонатів Полтавського художнього музею вивіз до Уфи, Тюмені та Свердловська. Сам Музей в час нацистської окупації продовжував діяти, займаючи перший поверх краєзнавчого музею. Окупанти використовували музейні полотна, меблі, килими, порцеляновий посуд для обладнання своїх помешкань, кабінетів, казіно, різних офіційних установ, а ікони й культові предмети передавали для нововідкритих соборів і церков.
Значна частина музейних скарбів була вилучена, знищена й вивезена до Німеччини. Відомо, що тільки впродовж 1942 року із Музею вивезли 60 ящиків із картинами західноєвропейських, українських і російських малярів.
Крім перелічених музейних експонатів вояки батальйону особливого призначення германського міністерства іноземних справ вивозили до Німеччини або знищили цінні зібрання батька й сина Мясоєдових (до трьох-чотирьох десятків кожного), скарби декоративного мистецтва Європи, Передньої Азії, Близького й Дальнього Сходу.
Відчутно зменшилася україніка: не стало унікальних збірок давньою іконопису, старосвітських, зокрема, козацьких портретів, народного малярства, композицій класичних малярів Миколи Пимоненка, Сергія Васильківського, Петра Левченка, Кіріака Костанді, Михайла Ткаченка, Миколи Самокиші, Федора Кричевського, Григорія Світлицького, Миколи Бурачека, скульптора Леоніда Позена, талановитих майстрів пензля Полтави - Григорія Цисса, Соломона Розенбаума, Марка Брукмана, Олександри Рощиної, Матвія Донцова, Люціана Щерби, Павла Горобця, Івана Орлова.
Важливою складовою окупаційної політики нацистів було нищення української культури. Виявленням, описом, пакуванням і вивезенням мистецьких шедеврів, архівних матеріалів та інших пам'яток культури займалася ціла низка організацій, серед яких головну роль відігравав «Оперативний штаб райхсляйтера А. Розенберґа для окупованих областей» . Під приводом дослідження духовної спадщини «ворогів націонал-соціалізму – євреїв, масонів, більшовиків» цілеспрямовано вилучалися культурні цінності, що містилися в бібліотеках, архівах, музеях. «Ідеологічно шкідливі» книги, документи, експонати знищувались.
Театри, кінотеатри, клуби та ін.
Попри утиски й переслідування з боку німецької влади, в Україні знайшлися творчі сили, які намагалися підтримувати вогонь українського культурного життя. Не всі працівники театру та споріднених із ним мистецтв евакуювалися на Схід, не весь творчий люд більшовикам вдалося вивезти під конвоєм. Різними правдами і неправдами тисячі митців залишилися на батьківщині, а після втечі комуністів почали налагоджувати театрально-культурне життя. У Львові, Сталіно, Києві, Харкові, Полтаві та інших містах України відкриваються театри, товариства "Просвіти", музеї.
Полтава в роки окупації своїм культурним життям мало нагадувала місто воєнного часу. Тут працювало два кінотеатри, в яких демонструвалися німецькі фільми, окремі з них - з українським перекладом, театралізований ансамбль української пісні і танцю, дитячий театр (пізніше - театр молоді) з балетною студією та хором, літня естрада в Петровському парку, театр-вар'єте відомого до революції 1917 року циркового борця Шемякіна та інші установи культури, але розраховані вони були в основному на обслуговування німецьких вояків. Під час перебування влітку 1942 року в Полтаві У. Самчука найбільше вразило, що полтавські дівчата охоче "ходили під ручку" з вояками Третього рейху. "Тут слово "німець," - писав У. Самчук, - стало назвою вояка, як було колись "москаль". І було тут тих "німців" досить багато, і видно, їх тут аж ніяк не цуралися. Багато менше, ніж було там, наприклад, у Львові..., де для дівчат "ходити з німцем" вважалося за порушення певної національно-етичної засади, а тут це робилося так само просто, як і лузання соняшникового насіння".
1 жовтня 1941 року, тобто вже через тиждень після вступу німців до Полтави, відновив свою роботу Полтавський музично-драматичний театр. Першими його виставами були "Наталка-Полтавка" і "Запорожець за Дунаєм". Директором театру офіційно вважався Юрій Сидорук, але його "шефом" і фактичним керівником був німецький унтер-офіцер, піаніст із Гамбурга Зігфрід Вольфер, який видавав себе за оперного режисера. З українськими акторами німецький "шеф" поводився брутально, іноді вдаючись навіть до рукоприкладства. В перші місяці окупації художнім керівником театру був Семен Бутовський - старий актор, який ще в дореволюційні часи працював разом із Садовським і Саксаганським, але, не витримавши наруги з боку "шефа", залишив театр. Більшість акторів змирилася з постійним приниженням і працювала в театрі лише тому, що їм був гарантований продовольчий пайок.
За роки окупації колектив театру поповнився акторами та музикантами з Києва, Харкова та інших міст України і Радянського Союзу. На сцені театру виступали відомі актори і співаки Борис Гмиря, Павло Захаров, Віолетта Багмет, Тамара Миколенко, Григорій Михайлов, В'ячеслав Баранович та ін. Репертуар театру становили як класичні твори українських композиторів і драматургів (П. Гулака-Артемовського, І. Котляревського, М. Аркаса, М. Лисенка, М. Старицького та ін.), так і західноєвропейських (М. Масканьї, Д. Пуччіні, Ж. Бізе, Л. Бетховена, Р. Леонковалло). Вперше в СРСР на українській сцені в Полтаві була поставлена опера Л. Бетховена "Фіделіо", де партнером знаменитого Бориса Гмирі виступала молода полтавська співачка Наталія Носенко. На початку 1943 року в Полтавському театрі працювало 285 осіб постійного складу, в тому числі 75 хористів (хормейстер - Шаповаленко) і 45 чоловік оркестру (диригенти - П. Рябінін, С. Соколовський і Г. Жуковський). Такого чисельного колективу театр не мав ні до війни, ні після. Від початку своєї діяльності і до червня 1943 р. в театрі відбулося 350 вистав і 123 концерти. Їх відвідало 324945 глядачів - місцевих жителів і німецьких солдатів та офіцерів.
Проте театр все більше втрачав національне обличчя. Основними глядачами в ньому були вояки німецької армії та чиновники окупації адміністрації. Значна частина вистав відбувалася німецькою мовою. Так, із 24 вистав оперети "Мадам Баттерфляй", які відбулися протягом 1942 року, лише 5 проходило українською мовою. Під час відвідань спектаклів німці, які сиділи в партері, часто вішали пояси з револьверами в кобурах на спинках стільців, а під час антрактів виходили, залишаючи зброю в залі. Крадіжок не було. Але, за спогадами В.І. Котляра, якось у одного із офіцерів зник револьвер. Німецька польова жандармерія влаштувала тотальний обшук всіх присутніх у театрі. Зброю не знайшли, але арештів не було. В Полтаві театр працював до останніх днів окупації. Лише 19 вересня 1943 року Зігфрід Вольтер вивіз весь колектив театру до Кам'янець-Подільського, де полтавські актори поставили "Наталку Полтавку", "Запорожця за Дунаєм" та "Циганського барона". Потім колектив театру відправили до Німеччини, але вже в якості остарбайтерів, а не акторів.
Українського письменника У.Самчука, який побував у ті часи в Полтаві, вразило, "що за 20 років комуністичної диктатури Полтава втратила своє неповторне національне обличчя, а її мешканці значною мірою зрусифіковані". Разом з тим, - і це найбільше впало в око У.Самчуку, - у Полтаві діяло багато театрів, вар'єте, хорів, ресторанів і пивниць.

Фото та інформація надані Департаментом культури, молоді та спорту Полтавської міської ради

Інші новини за цей день:

Із засідання виконавчого комітету Полтавської міської ради —14:53
«Старі фотографії... Пам'ятаємо» —14:15
Полтавський міський центр соціальних служб для сімї, дітей та молоді протягом тижня продовжує працювати у посиленому режимі з дотриманням правил карантину —14:09
Перелік адрес житлових будинків де здійснюють дезінфекцію сьогодні, 8 травня —13:59
Засідання Виконавчого комітету Полтавської міської ради 08. 05. 2020 —13:30
До уваги полтавців! Деталі послаблення карантину в Україні із 11 травня —13:28
Увага! У Полтаві тимчасово перекриють два залізничні переїзди! —12:55
ДО УВАГИ НАБУВАЧІВ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ-ПІДПРИЄМЦІВ —12:00
Дo уваги пiдприємцiв! Вимоги щодо здійснення торговельної діяльності на період карантину в м. Полтава —11:30
Оперативна інформація про поширення коронавірусу у Полтаві станом на 8 травня —10:00
Шановні роботодавці, звертаємо вашу увагу! —09:35
Звернення Полтавської міської ради до Дня пам’яті та примирення та з нагоди 75-ї річниці з Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні —09:25

Журналістам до відома

12.03.2020, 11:59.  Перелік заходів на 13. 03. 2020 Читати далі

11.03.2020, 14:08.  16. 00  — позачергове засідання виконкому щодо виконання протиепідемічних заходів затверджених Кабміном (Полтавська міська рада, к. 222) Докладніше

10.03.2020, 13:31.  Перелік заходів на 11. 03. 2020 Читати далі

06.03.2020, 11:32.  Перелік заходів на 10. 03. 2020 Більше інформації

Інша інформація

 

До вашого відома

Ви можете отримувати оперативну інформацію з сайту Полтавської міської ради за допомогою RSS-каналу.