Календар оновлень:

Документи:20.09.2019, 17:51
Події міста:20.09.2019, 16:46
Заяви прес-служби:20.09.2019, 13:35
Полтавцям до відома:16.09.2019, 14:42
Відеоблог:09.04.2019, 16:04
 
Останнє оновлення: 20.09.2019, 17:51
ГородянамЦ Н А ПЕкономіка та інвестиції Полтава туристична For the foreign visitorse-gov
Петиція Публічна інформація Документи Місто Міська влада Події міста Приймальня Всі розділи
Полтава

Офіційний сайт Полтавської міської ради
та виконавчого комітету

Полтава — перлина України,
її історична і духовна скарбниця —
місто, в якому хочеться жити.

Полтавці переймали польський досвід партиципації

14.08.2015, 08:51

Представники української делегації у міській раді ҐданськаНещодавно представники місцевої влади Полтави та громадські активісти разом із делегаціями з Черкас та Чернігова відвідали Республіку Польща, щоб вивчити, як наші сусіди впроваджують у себе партиципаторне бюджетування.

Навчальна поїздка проходила в рамках Проекту Фундації ПАУСІ «Партиципаторний бюджет – можливості для підвищення громадської активності і встановлення належного партнерства з органами влади». Посадовці та громадські активісти відвідали міста Ґданськ, Ґдиню, Сопот, Торунь, а також Хвашчино (гміна Жуково), де мали можливість зустрітися з представниками міської влади та громадських організацій та дізнатися про досвід запровадження партиципаторного бюджету.

Ґданськ: голосування за проекти – виключно в електронній формі

– У Ґданську 463 000 мешканців, це дуже давнє історичне місто. Там ми побували у міській раді, у раді мікрорайону, – розповідає Тетяна Хруль, начальник відділу організаційної роботи Полтавської міської ради. – Партиципаторний бюджет, або бюджет участі, в них реалізовується з 2013 року. Кошти, які виділяються на його фінансування з міського бюджету, щороку збільшуються. У цьому році, наприклад, виділено 11 млн. злотих. У Ґданську спочатку було 6 мікрорайонів, та за два роки роботи за побажанням мешканців їх розділили на 34, щоб зменшити територію одного мікрорайону і більше людей мали змогу долучитись до програми.

Спочатку у травні-червні відбуваються консультації з громадськістю, щоб люди могли скласти проекти. Далі їх подають на спеціальних формулярах, після цього проекти оцінюють у міській раді спочатку за формальними показниками як то правильність заповнення документів, дотримання строків, наявність достатньої кількості підписів людей, що їх підтримують. Проект можна подати, маючи під ним 15 підписів. Другий етап перевірки – верифікація, тобто експертиза проектів. До неї підключаються спеціалісти, що перевіряють, чи є земельна ділянка власністю міста, чи доцільні подані проекти.

Реалізовані за рахунок патриципаторного бюджету проекти у місті Ґдиня– Наприклад, мешканці хочуть збудувати спортивний майданчик у своєму дворі. Якщо поблизу вже є один, то такий проект можуть відхилити, – розповідає Тетяна Хруль. – Проект також має відповідати завданням та повноваженням гміни (обʼєднана громада у Польщі). Навіть відхилені проекти мають позитивну та негативну оцінку. Усі вони окремими списками подаються на сайті міської ради, де зазначаються й причини, з яких експертна група відхилила проект. Один з основних критеріїв відбору – публічність, проведення не у закритих приміщеннях, щоб долучатись і користуватись могли усі бажаючі. З проектів виключаються ті будівлі, які є закладами освіти, і будівлі комунальної власності, в яких здійснюється комерційна діяльність. Також виключають проекти, що повʼязані тільки з виготовленням технічної документації.

Коли автори проекту отримують 15 або більше підписів, вони можуть проводити промо-кампанію свого проекту.

– Громадян інформують про його наявність, переконують у доцільності. Рекламують абсолютно різними способами, наскільки у кого вистачає фантазії, – говорить Тетяна Хруль. – Дехто просто роздруковує інформаційні листівки, буклети, дехто проводить громадські слухання, іноді рекламують проекти через соціальні мережі. Цей процес міська влада не регулює, хоча може за потреби надавати приміщення для цих цілей. У міському бюджеті спеціально виділяються кошти на реалізацію таких рекламних кампаній.

На сайті міської ради можна ознайомитися з кожним проектом, його межами, суттю, ідеєю, дізнатись авторство та взяти участь у голосуванні, яке проводиться в жовтні.

– Голосування у Ґданську відбувається виключно в електронному вигляді. Для тих, хто не має доступу до мережі інтернет вдома, у бібліотеках у день голосування влаштовують спеціальні місця доступу. Голосувати мають право громадяни, що досягли 16 років. Як показує практика, у голосуванні беруть участь 10-13 відсотків мешканців, які мають на це право. За чи проти проектів голосують мешканці не лише мікрорайонів, а й усього міста, – пояснює Тетяна Павлівна. – Кожен громадянин має шість голосів: один він може віддати за загальноміський проект, а п’ять – за локальні (мікрорайонні) проекти. Можна віддати по одному голосу за п’ять проектів або усі п’ять голосів – за один проект. Можна використати лише частину голосів. Голосування відбувається щороку. Ця система відрізняється від загальнодержавної і визнана найкращою. Причому люди не просто обирають якийсь проект, а за десятибальною шкалою оцінюють усі подані. Перемагають ті, що набрали найбільше балів.

До реалізації мешканці подають переважно проекти спортивних майданчиків, облаштування зон відпочинку, місць для вигулу домашніх тварин. Проекти мають буди реалізовані протягом одного календарного року з моменту затвердження, а організацією цього процесу займається міська рада.

Торік у Ґданську було подано151 заяву на реалізацію різноманітних проектів. З них обрано 21. Їх втілять у життя у цьому році.


Ґдиня: діти можуть голосувати і самі собі «проектують» майданчики

Місто Ґдиня – повна протилежність Ґданська. Воно дуже молоде – цьогоріч відзначить лише 90-річчя. Тут 250 тисяч населення, переважно це люди старше 50 років.

– У Ґдині партиципаторний бюджет орієнтований більше на наукову діяльність, тож тут нам більше розказували про роботу міського науково-технологічного центру, – розповідає Роман Широких, член робочої групи з питань партиципаторного бюджетування у м.Полтава. – Основна відмінність у підходах до голосування у Ґдині і Ґданську в тому, що ту голосувати можуть громадяни будь-якого віку, від народження. Тобто батьки там можуть подати за дитину проект і проголосувати за нього. Це, мабуть, єдине місто у Польщі з такою практикою. У 2014 році було подано 222 проекти, а цьогоріч – 234. Торік міська рада виділила на партиципаторний бюджет 3 мільйони злотих, а цього року – 4 мільйони. На кожен мікрорайон виділяється певна сума, що вираховується у процентному співвідношенні. Цьогоріч з 234 поданих проектів відібрали 41. Загальна кількість проектів, що реалізовуватимуться, стане відома восени. У Ґдині в рамках партиципаторного бюджету часто проводять опитування громадян старшого віку, запитують, чи комфортно їм знаходитись у тій чи іншій частині міста. А діти взагалі самі собі «проектують» дитячі майданчики, а потім на основі їх побажань і фантазій дорослі їх будують.

Кошти на реалізацію проектів у Ґдині розподіляють за чотирма напрямами: 10 відсотків виділеної суми іде на естетизацію міста, 35% – на відпочинок, 14% – на організацію вуличного руху (це може бути, наприклад, заміна пішохідних переходів тощо), 41% – на інвестиційну діяльність та ремонт публічного простору.

На думку членів полтавської делегації, у Ґдині люди, котрі відповідають за реалізацію партиципаторного бюджету, надзвичайно креативні, у Ґданську ж все більш вивірено та регламентовано. Проте обидва підходи дають однаково ефективний результат.

– Існує таке собі змагання Ґдині з Ґданськом, – говорить Роман Широких. – Якщо щось нове і цікаве з’являється в Ґданську, це обовʼязково має зʼявитись і у Ґдині. Здоровий дух змагання працює на поліпшення комфорту мешканців.

Наталія Вісич, газета «Полтавський вісник»

Для довідки:

Ґданськ — місто на півночі Польщі, лежить на березі Ґданської затоки, у гирлі ріки Вісла, столиця Поморського воєводства. Це культурний, науковий та господарчий центр, а також потужний транспортний вузол Північної Польщі.

Населення — 463 тисяч мешканців (шосте серед найбільших міст Польщі). Разом із Ґдинею і Сопотом утворює міську агломерацію — так зване Тримісто з населенням понад 1 мільйон мешканців.

Історія міста налічує понад 1000 років, його ідентичність формувалась під впливом різних культур. Ґданськ відомий як місто, з якого почалась Друга світова війна та розпочався занепад комунізму в Центральній Європі.

Ґдиня – місто на півночі Польщі. Населення – 255,3 тис. жителів. Разом з Гданськом і Сопотом утворює агломерацію Тримісто. Це молоде містом Польщі, йому 90 років. Перші письмові згадки про існування села Ґдиня датуються 1253 роком, а на початку ХХ століття, завдяки зростанню популярності відпочинку біля моря, воно починає перетворюватися в дачну місцевість. Ключовим в історії розвитку поселення став 1920 рік, коли на основі Версальського договору Польща, котра після Першої світової війни знову стала незалежною, отримала частину узбережжя без порту – збулися давні мрії країни про доступ до моря. Цього ж року, враховуючи сприятливі природні умови, було прийнято рішення побудувати його в Ґдині, яка в 1926 році отримала міські права. Так розпочалася сучасна історія молодого і красивого польського міста, візитною карткою якого є морські ворота в Польщу – один із найважливіших портів Балтики.

Журналістам до відома

20.09.2019, 13:35.  21. 09. 2019, 10: 00 -відзначення 75-ї річниці проведення спільної повітряної стратегічної операції «Френтік» з Полтавського аеродромного вузла Докладніше

19.09.2019, 18:36.  20. 09. 2019, 11: 00 - урочистий прийом ветеранів Більше інформації

19.09.2019, 09:19.  19. 09. 2019, 11: 00 - офіційна зустріч з делегацією освітян з Івано-Франківська Більше інформації

18.09.2019, 10:41.  19. 09. 2019, 09: 00 - позачергове засідання виконавчого комітету Більше інформації

Інша інформація

 

До вашого відома

Ви можете отримувати оперативну інформацію з сайту Полтавської міської ради за допомогою RSS-каналу.